Останні коментарі міста Коломия:

ПОМИЛКА. Будинок,збудований в 1969 році на розі вулиць Степана Бандери (тоді ще 1-го Травня) і Дмитра Яворницького і відомий,як клуб залізничників,-- не може мати № 28 саме на вулиці Бандери. Можливо,він має № 88. Або він має № 28 по вулиці Дмитра Яворницького,як вказано на карті Коломиї.

ПОМИЛКА. "Уздовж вулиці навпроти будинків №№ 49-53 знаходився існуючий від 1950-их єврейський цвинтар..." По - перше. Не від 1950-их,а, напевно, від 1930-их.По - друге.Не "єврейський цвинтар", а "єврейське кладовище".Хіба у євреїв може бути цвинтар? Тобто кладовище з церквою ?

Ок, зараз постараюсь виправити :) дякую за зауваження :)

Тепер кінотеатр на межі банкрутства. Існує на дотаціях і утриманні міста. У 2008 році було 9 працівників, зараз 2-3. Жахливі борги по електропостачанню та зарплаті. Після смерті його попереднього директора, який вкладав в кінотеатр всього себе і зводив кінці з кінцями тепер кінотеатр зовсім занепав. Звук не покращився за ці роки, крісла старого совкового зразка, ремонт не проводився вже 40 років. Влада "вдає" що шукає інвестора, якому хоче кінотеатр і продати, але ніяк не знаходить, можливо тому, що й продати особливо нічого: стара будівля, яка була колись конюшнею, а згодом була поспіхом перероблена на кінотеатр "Джерело", стара апаратура 1960 років, прогнилі дах та підлога.

Основна відмінність між християнським та єврейським кладовищами полягає в різному трактуванні могил. Християнське розуміння дозволяє після певного часу порушувати існуючі поховання для виконання нових. Християнське кладовище,яке не використовується тривалий час,може бути ліквідоване. У євреїв кожен надгробок і ціле кладовище є недоторканими до того часу,допоки відомо про його знаходження.

Навряд чи можна єврейське кладовище назвати цвинтарем. Зараз ці слова вживають,не розрізняючи їх. Але цвинтар -- це християнське кладовище з церквою чи каплицею на території.Або кладовище біля церкви.Яка церква може бути на єврейському кладовищі? Нонсенс!В Галичині євреї своїх покійників довгий час ховали у Львові.Лише в кінці 16 та на початку 17 століть єврейським громадам було дозволено мати єврейські кладовища в інших містах і містечках.І справа не лише в назві.Християнське і єврейське кладовища мали різний статус.Сьогодні в Коломиї окремого єврейського кладовища нема.

При будівництві після зведення стін будівлю накрили дахом,всі вікна забили дошками і так будинок стояв два роки. Витримували,щоб будинок дав "усадку". Тільки після цього були проведені всі подальші будівельні роботи.

В радянські часи кінотеатр імені Кірова.Жахливий звук.Суцільне бухтіння,слів майже не розібрати. Як тепер -- інформації нема.

В самому верху в тексті,мабуть,помилка.Кладовище існує не з кінця 1950-х років,а з кінця 1930-х років.Це випливає хоча б з того,що німці людей в 1943 році розстрілювали на уже існуючому кладовищі.Відомо також,що попереднє кладовище,яке було біля теперішнього міського озера,закрили ще до війни.А це якраз кінець 1930-х років.

Виправив з "польський" на "єврейське" історію із коментарів - вніс в опис :)

яка висота ратуші

10 квітня 1990 року перша сесія Івано-Франківської обласної ради народних депутатів прийняла рішення про встановлення українського національного прапора над будівлями Рад по всій області.А в Коломиї над ратушею він вже Є!Без "вказівок" зверху! 15 квітня 1990 року--на шпилі Івано-Франківської ратуші піднято український національний прапор. А над Коломийською ратушею він майорить уже місяць!

В 2010 році довелося спостерігати,як люди,оминаючи міст,переходять колії недалеко від мосту і ближче до вокзалу.Перехід таким способом носить масовий характер:з мосту чітко видно протоптану сотнями ніг доріжку.Можлива причина такої поведінки:дуже круті сходи на міст.Хто з велосипедом-змушений був би тягти його на міст та з мосту на собі.

Гардинна фабрика була заснована в 1956 році. Сучасна адреса:бульвар Лесі Українки № 32-А.

Глиняний кар"єр розташованого поруч цегельного заводу.Вироблений.Колись давно цегельний завод зарезервував собі велику територію під майбутні нові кар"єри.Це від заводу на південний схід та на північний схід.Але згодом виявилося, що глина з цих місць для виробництва цегли неякісна:велика доля землі вперемішку з незначними глиняними вкрапленнями.Місто ці землі віддало під садові ділянки. Виникло кілька садових товариств.Це на початку 1970-х років.Люди почали обробляти землю,облагороджувати її,посадили плодові дерева,кущі,почали вирощувати ягоди.Збудували будиночки.Затратили великі зусилля на це,потратили гроші.А місто за кілька років вирішило землю під частиною цих садів забрати.І забрали.Обурених людей ніхто не слухав.Компенсація була, але-копійчана.На цих землях не відразу,а через кілька років збудували нові корпуси заводу "Коломиясільмаш",школу № 6 та стадіон школи № 6, кілька житлових будинків.Цегельний завод існує,працює.Сировину-глину возить собі звідкись здалеку великими важкими самоскидами.

За спогадами старих людей, що пережили згадані вище важкі часи--постійної тюрми тут не було.

25 травня 1905 року завершено будівництво цієї споруди:повітової лікарні.Першим директором призначено лікаря-українця Зіновія Левицького.Колишнє приміщення лікарні по вулиці Ягайлонській(в радянські часи Леніна, тепер Січових Стрільців)передано під школу;тепер школа №10.

ПОМИЛКА. Це не є старий ПОЛЬСЬКИЙ цвинтар.Це частина єврейського кладовища,закритого в середині 1960-х років.Територія кладовища--від "Локомотива" вздовж вулиці до будинку № 46(чи № 48?) і в глибину майже до сучасної вулиці з новобудовами.Зараз на цій території автозаправка біля "Локомотива"(зверніть увагу:бензосховища не підземні, а над землею),гаражі, пустирі,стадіон школи.Біля шкільного стадіону зберігся будиночок наглядача за кладовищем:одноповерхова будівля, стоїть торцем до вулиці Бандери.Старий польський цвинтар знаходиться недалеко--приблизно на розі двох сучасних вулиць:Бандери та Мазепи."Приблизно"тому,що кладовище не виходить безпосередньо на вулиці,а вздовж вулиць біля проїжджої частини стоять будинки. Що саме ЦЕ є польське кладовище можна впевнитися, якщо підійти до нього з боку вулиці Мазепи. Там є сучасна пам"ятна дошка з нержавіючої сталі,на якій польською мовою написано, що на кладовищі недавно проведено відновлювальні роботи та роботи з реконструкції зусиллями та за кошти поляків і польського консульства у Львові(Здається, так. Писав з пам"яті.)

В 1968 та в 1969 роках на Прикарпатті влітку йшли сильні дощі, що викликало в ці роки сильний розлив річки Прут.Сталася повінь.Вода доходила аж до окремих будинків по вулиці Міцкевича, а тим,що розташовані ближче до річки, вода завдала значної шкоди.Після цього по лівому берегу Пруту була збудована захисна земляна дамба.Землю брали,підгрібаючи її до берега річки бульдозерами.Схили дамби укріпили,обложивши їх важкими бетонними плитами.З тих пір дамба справно виконує свою функцію:захищає місто від можливих повеней.І підтоплень міста з тих пір не було.Але ,будуючи дамбу,десь припустилися незначного прорахунку:в районі парку Шевченка до дамби землю підгребли так, що вигребли яму,рівень дна якої став нижче рівня води в річці.Яма наповнилася водою з річки, яка повільно, але просочилася через дамбу.Води добавляли і дощі.Так виникла незапланована водойма.На щастя, земля в тілі дамби ущільнилася під власною вагою та вагою бетонних плит і надалі воду майже не пропускала; дамба не зруйнувалася.А водойма залишилася.Спершу хлопчаки пробували тут купатися:вода добре прогрівалася під сонцем.Проте швидко полишили це заняття:болото на дні,брудна скаламучена вода.Кілька років поблизу водойми нічого не росло,адже родючий грунт,якого і так тут було мало, згребли в дамбу.Залишилася неродюча земля. А в водоймі в перші роки не те що риба--жаби не заводилися.З часом природа взяла своє і тепер довкола водойми є зелень. Водойма стала озером.Острів на ньому з"явився на багато років пізніше.Чому на сучасній карті озеро названо Шевченковим--неясно.Хто його так назвав? Коли?